Статистичні дані свідчать, що 2018 року судовими інстанціями було розглянуто майже 20 тис. справ, пов’язаних із податками, водночас майже 12 тис. із них отримали рішення на користь ДФС.
У 2019-му Верховним Судом було продемонстровано небувалу продуктивність, за якої було скасовано морально-застарілу практику роботи суду та сформульовано нові підходи для вирішення спорів податкового порядку в бік самих же платників податків.
Рішення ВП ВС за 12.02.2019 у справі №826/7380/15
Ця постанова стосується оновленого механізму отримання відшкодування з бюджету. Протягом тривалого часу ВСУ дотримувався практики повернення переплати з податку через зобов’язання податкової служби у складанні висновку для казначейства. Але ця практика не ефективна, оскільки змусити податкову службу виконувати свої зобов’язання навіть за наявності судового рішення було неможливо.
У лютому 2019 року ВСУ зміг врахувати позицію платника податків і повернути справедливість. Зокрема, за ухваленим рішенням було зазначено, що правосуддя визнається таким, якщо воно відповідає вимогам справедливості та здатне забезпечити дієве поновлення в правах. Так, у разі ненадання контролюючою структурою після перевірки до казначейства висновку щодо розміру відшкодування з бюджету, не можна позбавити платника податків його прав з отримання бюджетного відшкодування (якщо він подав усі необхідні документи, передбачені чинним ПК) та прав на пред’явлення вимог щодо стягнення пені.
Постанова №822/1878/18 про критерії блокування податкових накладних
Ця постанова була винесена 02.04.2019 і стосується визнання факту неналежності критеріїв блокування накладних податкового призначення (зазначені в листі ДФС) до категорії нормативно-правових актів, а отже, вони не можуть бути джерелами права згідно зі змістом статті 7 КАСУ.
Так, у пункті 201.16, зазначеним у 201 статті ПКУ, прописано, що процедуру реєстрації накладної або розрахунку коригувань в ЄРПН можна призупиняти на підставах, визначених у КМУ.
ВСУ, аналізуючи доводи обох сторін, врахував, що листи з міністерств та інших органів влади виконавчого призначення не можуть вважатися актами нормативно-правового характеру (спираючись на 117 ст. КУ). Також на основі 7 ст. КАСУ такі листи не можуть бути прирівняні до джерел прав.
Головні вимоги, що висуваються до актів дії індивідуального порядку – обґрунтованість і вмотивованість. Простими словами, у податковій службі мають бути конкретні підстави для їх ухвалення та зрозумілі мотиви.
Посилаючись на суперечливість регулювання нормативного порядку, наведеного та проаналізованого вище, ВСУ було прийнято позицію особи платника податків. Суд погодився, що зупинення реєстрації податкової накладної не має законного підґрунтя. Як підсумок – роботу системи, що блокує податкові накладні, визнано недійсною, а всі зупинення під час проходження процедури реєстрації накладних є неправомірними.
Рішення щодо форс-мажорних обставин від 25 червня 2019 року
Ця постанова ВСУ стосується розглянутої справи №805/752/15-а. Фактична сторона питання полягала в отриманні платником податків, який перебуває на обліку в контролюючій структурі в зоні АТО, сертифіката ТПП про настання обставини невизначеного характеру. Прокурором ТПП не було прийнято як доказову базу, і навпаки ініціювалося звернення до суду з вимогою стягнути податковий борг з оренди приміщення.
При детальному вивченні матеріалів справи ВСУ було прийнято сторону платника податків. Своє рішення суд пояснив так: зміст ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» (№1669) не ставить у залежність внесення коригувань до ПКУ. При цьому в тексті закону не йдеться про те, що потрібно завіряти сертифікат ТПП.
Виданий ТПП сертифікат – прямий доказ наявності причин настання таких обставин, які не залежать від учасника. Також відповідно до закону №1669 ці обставини не потребують підтвердження сертифікатом.
Підсумок – ВСУ офіційно підтвердив, що платники податків звільняються від сплати податків за оренду.
Постанова щодо реалізації прав на оскарження податкових консультацій
Це рішення було винесено 23 липня 2019 року під час розгляду справи №826/24145/15. У ПКУ зазначено, що податкова консультація – роз’яснення для платника податків з боку податкового органу, що стосується практичного впровадження конкретних норм законодавства. Консультації реєструються в єдиному реєстрі, а контроль за їх виконанням лежить на контролюючих органах. Але подібні консультації часто обмежені тільки цитуванням норм, прописаних у ПКУ.
Раніше скасувати податкову консультацію не було можливим, так само, як і видачу нової ІПК. Але після прийнятого ВСУ рішення тепер можна зобов’язати контролюючі структури провести нову податкову консультацію в разі оскарження їхньої бездіяльності.
Постанова щодо строків розгляду скарг адмін. порядку
У 56 статті ПКУ зазначено, що контролююча структура, яка розглядає скаргу з боку платника податків, повинна ухвалити вмотивоване рішення і направити його протягом 20 діб (після дня надходження скарги) платнику податків. Але цих термінів ДФС практично ніколи не дотримувалися. Тому, щоб дисциплінувати їхню роботу, ВСУ ухвалив постанову під час розгляду справи №826/500/15.
З огляду на всю специфіку закону, правова позиція суду призвела до того, що тепер при несвоєчасному наданні відповіді на скаргу адмін. порядку з боку платника податків можна вважати, що її було задоволено повною мірою зі скасуванням податкових рішень.
Якщо вам потрібна допомога у вирішенні податкових спорів – скористайтеся консультацією та підтримкою фахівців нашої компанії.
