Оскарження незаконних рішень контролюючих органів було і залишається темою № 1. Адже не помиляється той, хто нічого не робить. І податківці не виняток. А віддуватися доводиться нам, платникам податків. Благо, законодавство має в своєму розпорядженні різні механізми, які дозволяють відстояти свої права. І, крім дорогого судового розгляду, передбачає «бюджетний» варіант – оскарження рішень (зокрема й податкових повідомлень-рішень) в адміністративному порядку. Наскільки може бути результативним подібний спосіб вирішення проблеми? Куди, коли і як подається скарга? Що вона повинна в собі містити тощо? Це і стане предметом нашого обговорення.
Нагадаємо: податкове повідомлення-рішення (ППР) – це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначеного органом ДФС у випадках, передбачених ПКУ та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (п.п. 14.1.157 ПКУ).
Будь-які рішення (у тому числі й ППР), прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
По суті, скарги можна поділити на «первинні» і «вторинні».
«Первинні» – це ті, які подаються, можна сказати, вперше, одразу після отримання ППР. «Вторинні» – це скарги, які ви подаєте вже в разі, якщо не згодні з рішенням, винесеним за результатами розгляду “первинного” звернення.
Такий поділ важливий, оскільки є нюанси у формулюванні та поданні кожного з цих видів скарг. Але про все по порядку.
