Спрощення валютного регулювання інвестицій за кордон
Постановою НБУ від 23 лютого 2017 р. № 14 внесено низку змін у регулювання інвестування за кордон. Такі дії дозволено здійснювати без отримання ліцензії:
– інвестувати кошти, отримані з джерел за межами України фізичними особами, які не є підприємцями;
– здійснювати розрахунки в гривні на території України за придбання об’єктів інвестиції за кордоном.
Власники ліцензії на розміщення валютних цінностей за кордоном здійснюють таке розміщення шляхом переказу коштів з власного рахунку в українському банку на рахунок у закордонному банку.
Лібералізація валютних обмежень
Постановою НБУ від 22 лютого 2017 р. № 13 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410» пом’якшено умови купівлі та продажу валюти для резидентів України, а саме:
– резиденти не зобов’язані продавати іноземну валюту, що надійшла від нерезидента як забезпечення участі в торгах/тендерах/аукціоні, що організовуються резидентом;
– резиденти мають право купувати іноземну валюту, якщо на їхньому банківському рахунку залишок не перевищує 100 000 доларів США (раніше – 25 000).
Роз’яснення щодо визначення бенефіціарного власника
НБУ в листі від 10 лютого 2017 р. № 25-0008/10883 «Щодо встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) клієнта» зазначив ознаки, на які повинні звертати увагу банки при здійсненні заходів фінансового моніторингу з метою визначення відмінностей номінального власника від бенефіціарного:
– особа, зазначена як бенефіціарний власник клієнта, є бенефіціарним власником багатьох юридичних осіб згідно з даними Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
– кінцевим бенефіціаром зазначено фізичну особу, зареєстровану в країні з офшорним статусом, або ж бенефіціарний власник відсутній, але публічні джерела вказують інші дані;
– фізична особа, заявлена кінцевим бенефіціаром, не має реального впливу на господарську діяльність підприємства.
Роз’яснення щодо порядку оподаткування доходу нерезидента-експедитора за надання послуг за межами України
ДФСУ листом від 8 лютого 2017 року № 2485/6/99-99-15-02-02-15 надала роз’яснення щодо особливостей оподаткування виплат нерезиденту-експедитору. Виплата компенсації резидентом нерезиденту-експедитору за транспортно-експедиторські послуги не є об’єктом оподаткування в розумінні п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Водночас, оплата найму судна (іншого транспортного засобу) або оплата перевезення товарів (пасажирів) є фрахтом, і підлягає оподаткуванню в порядку, передбаченому п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
У листі підкреслюється, що оплата перевезення експедитором вантажів власним транспортом має розглядатися як фрахт, і до неї можуть застосовуватися відповідні положення міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування. Компенсація нерезиденту-експедитору оплати залучення транспорту від третіх осіб, у тому числі нерезидентів, для надання транспортно-експедиційних послуг резиденту, не є фрахтом. До таких виплат не можуть бути застосовані положення міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування. Такі виплати є доходом нерезидента на території України і мають оподатковуватися за ставкою 15% у порядку, передбаченому п.п. 141.4.2 п. 141.4 статті 141 ПКУ.
