Сьогодні в Україні Бізнес-омбудсмен – це посадова особа, яка займається захистом інтересів бізнесу перед органами публічної влади як усередині країни, так і за її межами. Бізнес-омбудсмен виступає інструментом розв’язання конфліктів і суперечностей між владою і бізнесом, медіатором між державою і бізнес-середовищем.
Уряд України та Європейський банк реконструкції та розвитку підписали 12 травня 2014 року Меморандум про взаєморозуміння для української антикорупційної ініціативи, яка передбачає створення інституту бізнес-омбудсмена. ЄБРР має намір щорічно виділяти півтора мільйона євро на фінансування офісу бізнес-омбудсмена, але слід зауважити, що дискусії з питання імплементації цього інституту тривали ще з осені 2012 року.
Сьогодні в Україні Бізнес-омбудсмен – це посадова особа, яка займається захистом інтересів бізнесу перед органами публічної влади як усередині країни, так і за її межами. Бізнес-омбудсмен виступає інструментом розв’язання конфліктів і суперечностей між владою і бізнесом, медіатором між державою і бізнес-середовищем.
У жовтні 2014 року Мінекономрозвитку України ініціювало створення Ради бізнес-омбудсмена для сприяння веденню підприємницької діяльності. Положення про Раду затверджено постановою Кабінету міністрів України від 26.11.2014 № 691. Таким чином Рада бізнес-омбудсмена є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету міністрів України, основними завданнями якого є:
- підготовка під керівництвом сторін Меморандуму пропозицій до законопроєкту про створення інституту бізнес-омбудсмена;
- прийняття та розгляд скарг від суб’єктів підприємництва на діяння або бездіяльність, зокрема рішення органів державної влади та місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, що належать до сфери їхнього управління, а також їхніх посадових осіб;
- надання органам державної влади та місцевого самоврядування рекомендацій щодо державної політики у сфері підприємницької діяльності;
- надання органам державної влади та місцевого самоврядування рекомендацій щодо удосконалення та оптимізації процедур та/або способу, в який вони виконують свої повноваження, провадять підприємницьку чи іншу діяльність.
Верховна Рада затвердила в першому читанні законопроект № 4591 про створення в Україні інституту бізнес-омбудсмена, за який проголосувало 242 нардепи. Постановою ВРУ від 31.05.2016 № 1319-VIII Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва доручено доопрацювати законопроект із врахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні, що було зроблено і 20.10.2016 року законопроект подано у другій редакції.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що пропонується затвердити на законодавчому рівні в Україні інститут бізнес-омбудсмена як посередника, незалежну третю особу, що сприятиме суб’єктам підприємництва у захисті їхніх прав та законних інтересів. За задумом суб’єкта законодавчої ініціативи, ухвалення зазначеного закону підвищить ефективність боротьби з корупцією, поліпшить умови для ведення в Україні підприємницької діяльності шляхом медіації та моніторингу виконання органами виконавчої влади заходів, що перешкоджають порушенням законних прав суб’єктів господарської діяльності.
Як зазначено в законопроєкті, інститут бізнес-омбудсмена, зокрема, розглядатиме скарги суб’єктів підприємництва, що стосуються випадків несумлінної поведінки у сфері господарювання, відповідно до критеріїв та порядку, визначених регламентом установи. Також цей орган розглядатиме ініційовані бізнес-омбудсменом питання щодо недобросовісної поведінки у сфері господарювання, вноситиме клопотання до бізнес-омбудсмена та звертатиметься до органів влади та місцевого самоврядування.
З травня 2015 року до офісу бізнес-омбудсмена надійшло 1453 скарги від представників бізнесу, з яких 275 надійшло в четвертому кварталі минулого року. За цей проміжок часу завершено 182 розслідування. Такі дані озвучив бізнес-омбудсмен Альгірдас Шеремета під час презентації звіту про роботу свого офісу за четвертий квартал 2016 року. Він також зазначив, що звертається переважно малий і середній бізнес, на другому місці – підприємства з українським капіталом і на третьому – з іноземним капіталом. Найбільше скарг надійшло від підприємств сфери роздрібної та оптової торгівлі (28%), промисловості (19%), сільського господарства та добувної промисловості (7%). Найбільше скаржаться на фіскальну службу (58% скарг), прокуратуру і поліцію (11% скарг). Водночас значно знизилася кількість скарг на митну службу.
Особливістю четвертого кварталу 2016 року був відчутний приріст скарг на дії органів місцевого самоврядування. У жовтні-грудні приріст кількості скарг склав 41%, що пояснюється політикою децентралізації, в рамках якої місцеві органи влади отримують додаткові повноваження, що спричинило збільшення звернень на їхні дії або бездіяльність.
