Судові розгляди у справах кримінального судочинства відбуваються відповідно до дотримання норм процесуального кодексу. Українська держава практикує дозвіл на присутність журналістів та інших сторонніх осіб у залі суду під час ведення судового процесу. Крім того, дозволено використання аудіо- та відеозапису на розгляді кримінальної справи без спеціального дозволу спеціально уповноваженого органу. Практика ведення судового засідання в цьому форматі вважається перспективною. І Україна в цьому плані перебуває попереду інших європейських країн, де заборонено перебування сторонніх на розгляді кримінальних справ.
Наша країна має іншу суттєву проблему – недотримання етики поведінки учасників розглядів. Часто, самі захисники та сторона обвинувачення стають ініціаторами порушення поведінки в залі суду. А звичайні громадяни взагалі не знають, як себе поводити на розгляді кримінальної справи.
Хто може брати участь у кримінальному судочинстві
Учасниками судових розглядів можуть стати:
- юридичні особи та їхні представники;
- особа, яка веде адвокатську діяльність;
- законний представник (у випадках ведення справ щодо малолітніх громадян віком до 14 років, фізичних осіб, які втратили працездатність, а також дітей 14-18 років, бо вони мають часткову цивільну дієздатність).
Представляти захист обвинуваченого в суді не можуть особи, інтереси яких не збігаються з поглядами довірителя. Так, громадяни, які виконують оперативно-розшукові заходи, судді, прокурори не можуть бути законними представниками обвинуваченого. Винятком може бути, якщо учасники ведуть роботу від імені органу, який у справі виступає третьою особою.
Який стереотип поведінки вітається в суді
Дотримання правильних етнічних заходів на судовому засіданні є одним із головних критеріїв тривалості розгляду справи. Отже, як поводитися обвинуваченому:
- бути в залі суду в точно призначений час;
- мати при собі документ, що посвідчує особу;
- відсутність на судовому розгляді слід аргументувати поважною причиною, підкріпити необхідними документами та проханням про перенесення засідання;
- обвинувачений повинен вставати, коли входить і виходить суд;
- рішення суду заслуховується стоячи всіма присутніми;
- прохання, звернення, показання, пояснення до суду виконуються стоячи;
- використання гаджетів та інших засобів, які видають шум, заборонено.
Недотримання простих вимог суду тягне за собою адміністративну відповідальність.
Обвинувачений може давати показання, надавати докази, брати участь у судовому процесі, говорити тільки з дозволу суду. У процесуальному кодексі передбачено кілька форм звернення до судді: «Ваша честь», «Шановний суд».
У залі суду заборонено:
- вести дискусії та вступати в суперечку із суддею;
- ставити запитання учасникам процесу;
- намагатися пояснювати щось судді;
- проявляти емоції (жестикулювати, скрикувати, підвищувати тон, розмовляти);
- перебувати в залі суду в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
- у будівлю не можна приносити заборонені предмети;
- застосовувати ненормативну лексику щодо учасників процесу.
Неетична поведінка відповідача може стати приводом для складання нових позовних вимог.
Процесуальне право відповідача і чому ним не можна зловживати
Усі учасники судового розгляду повинні сумлінно користуватися своїми процесуальними правами. Випадками зловживання вважаються:
- подання клопотання про відхилення судового рішення у випадках, коли воно оскарженню не підлягає;
- подання позовних заяв до відповідача або відповідачів з метою маніпуляції справами, які автоматично розподіляються між суддями;
- складання завідомо необґрунтованого позову;
- маніпуляція позовними вимогами з метою залучення неправдивих звинувачень на бік відповідача;
- затягування справ, умисне створення перешкод іншим учасникам процесу.
Яке покарання призначається за спробу зловживання процесуальними правами
Суд може призначити санкції. До них належать: покладення судових витрат на сторону порушника, застосування заходів процесуального примусу – попередження, штрафні санкції, видалення із зали суду, вилучення доказів, привід.
Як вести розмову в суді
У кримінальному діловодстві відповідач повинен буде пояснити, чи визнає він дії позивача законними, і висловити свою незгоду (згоду) до позовних вимог. Якщо мирної угоди не вдається досягти, суд приступає до розгляду суті спору.
Суть спору відповідач у кримінальній справі викладає письмово та з поясненнями. Суд досліджує всі обставини справи, вислуховує учасників, розглядає надані докази, вивчає поведінку відповідача і позивача. Після вивчення всіх обставин справи суд переходить до судових дебатів. У кримінальних процесах сторона захисту повинна вибудувати грамотну лінію захисту. Якщо під час розгляду з’явилися нові факти у справі, адвокат клопоче про додатковий розгляд справи. Успіх справи залежить від фінальної стадії процесу. Промова представника відповідача може бути не обмежена в часі, головне, щоб було викладено суть справи і надано вагомі докази невинуватості відповідача.
Після закінчення дебатів сторін суд надає право репліки учасникам процесу. Відповідач у кримінальній справі має право репліки, він може висловити останнє слово, висловити згоду або заперечення проти заяв учасників дебатів.
У промові представника відповідача мають бути присутні посилання лише на ті докази, які були надані суду. Виступ адвоката має будуватися на грамотних словах і виразах, з відсутністю мовленнєвих помилок, з акцентом на важливі докази. Жива мова заслуговує на увагу і більше сприймається аудиторією.
