Виконання іноземних арбітражних рішень у Бельгії

У зовнішньоекономічних спорах питання реального стягнення виходить на перший план. Формально вигране провадження не має цінності без механізму його реалізації. Тому послуги юриста у сфері міжнародного арбітражу зазвичай зосереджені не на самому процесі розгляду спору, а на подальшому приведенні рішення у виконання в конкретній юрисдикції.

У Бельгії діє модель, яка вважається однією з найбільш лояльних до арбітражу в Європі. Судове втручання мінімізоване, перелік підстав для відмови обмежений, а сама процедура побудована доволі технічно. Виконання іноземних арбітражних рішень у Бельгії не передбачає повторної оцінки доказів чи аналізу матеріального права спору. Суд перевіряє лише формальні критерії.

Нормативна основа

Базовим міжнародним актом є Нью-Йоркська конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень у Бельгії 1958 року. Держава застосовує її без суттєвих обмежень. Саме ця конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень визначає стандарт перевірки, який зобов’язані використовувати національні суди.

На національному рівні процедуру регламентує Судовий кодекс, книга IV. Після реформи арбітражного законодавства положення були приведені у відповідність до Типового закону ЮНСІТРАЛ. Практика 2021–2025 років підтверджує стабільність підходів: суди не розширюють підстави для відмови та дотримуються міжнародного стандарту.

Виконання міжнародних арбітражних рішень у Бельгії здійснюється через процедуру надання дозволу на виконання – так звану екзекватуру.

Компетенція та підсудність

Компетентний суд для виконання арбітражного рішення у Бельгії — суд першої інстанції (tribunal de première instance / rechtbank van eerste aanleg). Підсудність визначається за місцем проживання боржника або за місцем знаходження його активів.

Територіальна підсудність визначається за класичними критеріями: місце проживання або зареєстроване місцезнаходження боржника, а також місце розташування активів, на які планується звернення стягнення. Якщо боржник має кілька осередків діяльності в різних регіонах, кредитор може орієнтуватися на той суд, у межах юрисдикції якого знаходяться найбільш ліквідні активи.

Якщо боржник не має зареєстрованого місцезнаходження в країні, за основу береться локація майна, щодо якого планується примусове стягнення. Такий підхід дозволяє кредитору обирати найбільш ефективну юрисдикцію всередині країни. На практиці це означає, що за наявності рахунків у банку в Брюсселі звернення подається до суду цього округу, навіть якщо компанія-боржник зареєстрована за межами Бельгії.

Процедура звернення

Порядок визнання іноземного арбітражного рішення у Бельгії передбачає одностороннє звернення. Заява подається без виклику іншої сторони на початковій стадії.

Подання заяви про визнання та виконання арбітражного рішення у Бельгії супроводжується такими документами:

• оригінал або засвідчена копія рішення;
• доказ існування арбітражної угоди;
• переклад документів мовою суду;
• підтвердження набрання рішенням чинності, якщо це випливає з його змісту.

Суд перевіряє відповідність формальним вимогам. Якщо порушень не встановлено, виноситься ухвала про надання дозволу на виконання.

Судове визнання та надання дозволу на примусове виконання (exequatur) іноземного арбітражного рішення у Бельгії означає, що суд виносить ухвалу про надання такого дозволу, після чого рішення набуває статусу виконавчого титулу. Саме по собі це не означає автоматичного списання коштів, а лише відкриває можливість примусового виконання в установленому порядку.

Зміст перевірки судом

Визнання та виконання іноземних арбітражних рішень у Бельгії обмежується контролем за дотриманням критеріїв, визначених статтею V Конвенції. Суд не аналізує правильність застосування права або оцінку доказів.

Підстави для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення у Бельгії включають:

1. недійсність арбітражної угоди;
2. неналежне повідомлення сторони;
3. порушення меж мандату арбітражу;
4. неправильний склад трибуналу;
5. скасування рішення у країні його винесення;
6. суперечність публічному порядку.

Категорія публічного порядку тлумачиться вузько. Йдеться про фундаментальні принципи правової системи, а не про будь-яке відхилення від імперативних норм.

Відмова у виконанні іноземного арбітражного рішення у Бельгії у практиці трапляється нечасто. Суди демонструють проарбітражну позицію та орієнтуються на міжнародні стандарти.

Етап примусового виконання

Після отримання екзекватури кредитор переходить до фактичного стягнення. Примусове стягнення за іноземним арбітражним рішенням у Бельгії здійснюється через судового виконавця. Можливі заходи: арешт банківських рахунків, рухомого майна, корпоративних прав, нерухомості.

Процедура виконання іноземного арбітражного рішення у Бельгії на цій стадії регулюється загальними нормами виконавчого провадження.

Важливу роль відіграє попередня інформація про активи боржника. Без цього навіть наявність виконавчого документа не гарантує результату.

У разі подання апеляції боржником суд може зупинити виконання, але це не відбувається автоматично. Питання вирішується з урахуванням балансу інтересів сторін.

Практичні моменти

Визнання і примусове виконання іноземних арбітражних рішень у Бельгії доцільне лише за наявності реальних активів. Якщо боржник не має майна в країні, сама процедура екзекватури втрачає економічний сенс. Перед поданням заяви кредитор зазвичай проводить базову перевірку: корпоративна структура, банківські рахунки, участь у бельгійських компаніях, нерухомість, дебіторська заборгованість. У відкритих реєстрах можна отримати частину цієї інформації, але повну картину дає лише комплексний аналіз.

Виконання іноземних арбітражних рішень у Бельгії може поєднуватися із забезпечувальними заходами. До отримання екзекватури кредитор інколи ініціює попередній арешт активів для запобігання їх відчуженню. Такий арешт можливий за наявності достатніх доказів вимоги та ризику втрати майна. Суд оцінює пропорційність заходу, особливо якщо йдеться про блокування рахунків, що забезпечують поточну господарську діяльність.

Практика останніх років показує, що боржники нерідко подають апеляції з формальних підстав. Хоча шанси на скасування екзекватури невисокі, саме оскарження може уповільнити фактичне примусове стягнення за іноземним арбітражним рішенням у Бельгії. Тому доцільно готувати позицію щодо потенційних заперечень ще на стадії подання заяви.

Роль правового супроводу

На практиці правовий супровід виконання арбітражного рішення у Бельгії охоплює аналіз ризиків, перевірку статусу рішення у країні винесення, підготовку доказової бази, координацію з виконавцями та контроль за строками оскарження.

Процес виглядає формально простим, однак помилки в документах або неправильне визначення підсудності можуть затягнути процедуру на місяці. З огляду на це, підготовчий етап часто визначає ефективність усього стягнення.

Станом на 2026 рік виконання іноземних арбітражних рішень у Бельгії залишається передбачуваною та структурованою процедурою. Міжнародні стандарти імплементовані в національне законодавство, судова практика стабільна, а втручання у зміст рішення мінімальне.

Для кредитора це означає реальну можливість конвертувати арбітражне рішення у фінансовий результат. Водночас ефективність залежить від наявності активів та правильно вибудованої стратегії дій у межах бельгійської юрисдикції.

FAQ