Стягнення «по-новому». Що обіцяють зміни до закону про виконавче провадження?

5.10.2016 року набув чинності новий закон «Про виконавче провадження». Думаю, не варто зупинятися на тому, що його ухвалено під гаслами «захисту кредитора», «ефективності виконання рішень судів», «необхідності створення привабливого інвестиційного клімату» тощо.

Для позичальників важливо інше – які ж неприємності особисто для них обіцяє цей закон?

Єдиний реєстр боржників.

Тепер інформація про боржників буде вноситися виконавцем до цього реєстру одночасно з відкриттям виконавчого провадження. Реєстр буде відкритим і перебуватиме на сайті Мін’юсту. Але те, що інформація про боржника буде загальнодоступною і відкритою, це півбіди. Найцікавіше в цьому «нововведенні» від народних обранців, які всерйоз занепокоєні захистом кредиторів і ніяк не можуть розв’язати проблему валютних кредитів, – мета цього реєстру. А метою ведення Єдиного реєстру боржників є протидія відчуженню боржниками майна.

Тепер, якщо будь-хто звернеться, наприклад, до нотаріуса для того, щоб продати своє майно, нотаріус повинен буде зазирнути до Єдиного реєстру боржників і перевірити – чи немає цієї людини в списку боржників? Якщо ж у реєстрі боржників буде виявлено такого клієнта, нотаріус, стандартно, повинен буде перевірити наявність арештів на майні такого клієнта. Якщо ж арешт є, нотаріус не зможе провести операцію. Але в цьому немає нічого нового, так було завжди.

Важливим є те, що в разі відсутності в нотаріуса інформації про накладення арешту на майно боржника (читай – у реєстрі боржників людина є, а арешту на її майні немає) – нотаріус повинен буде відмовити в проведенні реєстраційної дії та в цей самий день повідомити виконавцю інформацію про майно, яке хотів продати боржник. Тобто, по суті, нотаріуси, органи, які здійснюють реєстрацію майна, державні реєстратори речових прав на нерухоме майно зобов’язані будуть «інформувати» виконавців про те, що боржник намагається продати майно.

Виконавець же, не пізніше наступного робочого дня після такого «інформування», повинен буде ухвалити рішення про накладення арешту на це майно і направити відповідну постанову «інформатору».

Далі – цікавіше. Закон закріпив положення, згідно з яким укладення правочину щодо майна боржника в період вищевказаного «листування» виконавця та «інформатора» може бути підставою для визнання такого правочину недійсним. Тобто, цілком може виявитися, що ви хочете купити квартиру, приходите до нотаріуса з продавцем, укладаєте угоду, стаєте власником квартири і тут, за якийсь час, отримуєте позов про визнання цієї угоди недійсною, адже цілком може виявитися, що нотаріус «не помітить» продавця в Єдиному реєстрі боржників.

Крім усього вищевказаного, варто очікувати, що Єдиний реєстр боржників буде використовуватися потенційними контрагентами, діючими партнерами та роботодавцями. Не кожен бізнесмен готовий мати справу з людиною, яка не повертає борги, незалежно від об’єктивності причин такої ситуації. Та й не кожен роботодавець готовий буде брати на роботу співробітника з боргом в 1 000 000 грн., особливо на посаду, що передбачає матеріальну відповідальність.

Декларація про доходи та майно.

«Слуги народу» зобов’язали боржника подавати виконавцю декларацію про доходи та майно боржника, зокрема майно, яким боржник володіє спільно з іншими особами (читай – майно, набуте у шлюбі), а також про гроші, що мають бути повернуті боржнику. Крім того, декларація містить розділ про частку боржника в статутному капіталі будь-якої юридичної особи. До того ж таку декларацію боржник має подати виконавцю «автоматично» у п’ятиденний строк з моменту відкриття виконавчого провадження.

Чим це небезпечно? Раніше виконавці практично не звертали стягнення на майно, що є спільною сумісною власністю боржника та його дружини, тому що не могли отримати інформацію про це майно або їм просто було ліньки цим займатися. Нині ж, судячи з «новел» закону «Про виконавче провадження», виконавці активніше працюватимуть у цьому напрямі, намагаючись дістатися до майна, яке хоч і не зареєстроване на боржника, але належить йому. Крім того, тепер виконавці намагатимуться звертати стягнення на корпоративні права боржника.

Закон у деяких випадках зобов’язує виконавця звертатися до правоохоронних органів із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, якщо боржник не виконує рішення суду. Цілком може скластися ситуація, коли боржник двічі отримавши вимогу виконавця про надання декларації про свої доходи та майно і не виконавши її, виявиться фігурантом відповідного досудового розслідування.

Звернення стягнення на незареєстроване майно.

Додатково «народні мужі» наділили виконавців обов’язком звертатися до суду із заявою щодо вирішення питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, якщо право власності на це майно не зареєстровано в установленому порядку. Ті боржники, які почувалися відносно спокійно, розуміючи, що виконавець однаково не дістанеться до їхнього нерухомого майна через відсутність реєстрації права власності на це майно, мають починати нервувати.

Оскарження оцінки.

«Народні обранці» прибрали із закону таке поняття, як рецензування оцінки. Тепер, якщо ви не згодні з оцінкою, єдиний ваш шлях – суд. При цьому, оскарження оцінки не зупиняє передачу майна на реалізацію. Цілком може скластися ситуація, коли на момент першого судового засідання за вашим позовом про оскарження оцінки, проведеної в рамках виконавчого провадження, ваше майно вже буде продано з торгів.

Ще одне нововведення – це ціна, за якою стягувач може отримати у власність майно боржника, якщо воно не продане з третіх торгів. Якщо раніше це була первісна ціна, тобто ціна перших торгів, то тепер це ціна третіх торгів. Отже, тепер стягувачі користуватимуться цим правом набагато частіше, і у боржників збільшуються ризики того, що стягувач вирішить залишити майно боржника у себе у власності, якщо його не буде продано з третіх торгів.

Активізація примусового продажу землі.

З набуттям чинності нового закону «Про виконавче провадження» активізується примусовий продаж землі. Новий порядок реалізації арештованого майна більше не обмежує СЕТАМ у проведенні аукціонів з продажу земельних ділянок. Кредитори, які раніше не могли задовольнити свої вимоги за рахунок земельних ділянок, явно активізують роботу в цьому напрямку.

Загалом, новий закон «Про виконавче провадження» нічого хорошого позичальникам не обіцяє. Цілком очікувано, що новий закон викличе з боку позичальників інтенсивну протидію саме на стадії судових розглядів, щоб максимально надовго відсунути момент отримання кредитором виконавчого документа. А ті позичальники, які пускають судові процеси на самоплив, незабаром відчують усі «принади» турботи наших парламентаріїв про кредиторів.