Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької або незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи в науковій, літературній, артистичній, мистецькій, освітній чи викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником чи фізичною особою – підприємцем і використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюється ст. 178 розд. IV Податкового кодексу України. IV Податкового кодексу України. Особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати свідоцтво про таку реєстрацію згідно зі ст. 65 ПКУ.
Доходи, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними у п. 167.1ст. 167 ПКУ. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом та документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.
Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік в органах державної податкової служби як самозайняті особи, які є резидентами, у річній податковій декларації поряд із доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується у разі надання такою фізичною особою копії свідоцтва про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини з яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника або роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом державної податкової служби. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
Облік самозайнятої особи
(Стаття 65 ПКУ)
Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, взяття на облік, зняття з обліку, внесення змін щодо самозайнятої особи тощо. Облік самозайнятих осіб здійснюється за допомогою додаткових записів про державну реєстрацію або припинення фізичними особами підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності тощо. Записи до Державного реєстру вносяться відповідно до Порядку обліку платників податків.
Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи-підприємця здійснюється органом державної податкової служби за місцем її державної реєстрації після її державної реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором у встановленому порядку.
За бажанням фізичної особи-підприємця взяття такої особи на облік може бути здійснено органом державної податкової служби, якщо така особа подає до органу державної податкової служби відповідні документи.
Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи в науковій, літературній, артистичній, мистецькій, освітній чи викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником чи фізичною особою-підприємцем і використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та провадять незалежну професійну діяльність, умовою провадження якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та одержання свідоцтва про реєстрацію або іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), який підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, здійснюється за місцем постійного проживання в порядку, встановленому для фізичних осіб-підприємців, які не є підприємцями, а також у разі, якщо вони не є підприємцями.
Для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та одержання свідоцтва про реєстрацію або іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до органу державної податкової служби за місцем свого постійного проживання заяву із відповідною заявою, яка підтверджує право на провадження незалежної професійної діяльності.
Орган державної податкової служби може відмовити в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Перелік підстав для такої відмови наведено в пп. 65.4.1 – 65.4.5 НКУ. Після усунення зазначених підстав фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік.
Взяття на облік фізичних осіб-підприємців здійснюється органом державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або з дня отримання від них заяви за встановленою формою. Взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви за встановленою формою.
Довідка про взяття на облік надсилається (видається) безоплатно наступного робочого дня з дня взяття на облік. У разі втрати або пошкодження довідки її заміна здійснюється також безоплатно.
У довідці про взяття на облік платника податків, що видається фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначається строк провадження такої діяльності, якщо такий строк зазначено у свідоцтві про реєстрацію або іншому дозвільному документі.
Для самозайнятих осіб встановлено обов’язок подавати до органів державної податкової служби за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін. З моменту виникнення змін у даних про фізичну особу довідка про взяття на облік самозайнятої особи втрачає чинність і підлягає заміні в органі державної податкової служби.
Предметом обліку самозайнятої особи також є внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця або незалежної професійної діяльності фізичної особи. Підстави такого запису зазначені в пп. 65.10.1 – 65.10.8 Податкового кодексу.
Реєстрація факту припинення самозайнятою особою підприємницької або незалежної професійної діяльності не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження такої діяльності, та не змінює порядок їх виконання. За невиконання таких зобов’язань фізична особа несе відповідальність відповідно до чинного законодавства.
Якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької або незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи, за що законодавством передбачена відповідальність.
Спрощена система оподаткування Адвокатського об’єднання та Адвокатського бюро
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV цього Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному ПКУ.
Згідно з абзацом першим пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Таке підприємство може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу, може бути здійснено за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 Кодексу. 291.4 ст. 291 Кодексу.
Згідно з цим пунктом суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на окремі групи платників єдиного податку.
Нормами п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу визначено види діяльності, які не дають права суб’єктам господарювання (юридичним особам) бути платниками єдиного податку, та суб’єктів господарювання, на яких не поширюється право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. На юридичну особу – адвокатське бюро або об’єднання норми вищезазначеного пункту не поширюються.
Адвокатське бюро та адвокатське об’єднання, як юридичні особи, можуть обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
