Чи є інвойс первинним документом та яку інформацію використовувати для оприбуткування імпортованого товару? – ілюстрація до статті

Чи є інвойс первинним документом та яку інформацію використовувати для оприбуткування імпортованого товару?

Замовити консультацію

ДФС своїм листом від 31.03.2017 р. № 6964/10/26-15-14-05-04-22 надало податкову консультацію щодо відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій на підставі даних, які містить інвойс.

Фіскали зазначили, що відповідно до п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (надалі – Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (згідно п.44.2 ст. 44 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України (далі – МФУ), яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Згідно із Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV із змінами і доповненнями (далі – Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ — це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція — це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції згідно з ч.2 ст.9 Закону №996.

Відповідно до п.1 ст.74 глави 13 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі – МКУ) — імпорт (випуск для вільного обігу) — це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Згідно із п.1 ст.82 глави 15 МКУ — експорт (остаточне вивезення) — це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення.

Слід зазначити, що листом МФУ від 16.02.2017 №31-11410-06-5/4339 надано роз’яснення щодо особливостей застосування первинних документів в бухгалтерському обліку.

Оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.

Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо.

Рахунок-фактура може бути складений у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які дають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунку-фактури.

Отже, при виконанні вищезазначених умов до рахунку-фактури, немає потреби у складанні акта приймання-передачі з метою відображення в бухгалтерському обліку господарської операції.

Що стосується оподаткування імпортного товару, то слід зауважити, що рахунок-фактура (інвойс) входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів згідно частини 2 ст. 53 МКУ. Проте, інвойс фактично є документом, згідно якого проводиться оплата за товар. Однак, рахунки-фактури не фіксують господарську операцію, розпорядження або дозвіл на її проведення, а мають тільки інформаційний характер.

У зв’язку з прийняттям змін до Закону №996, інвойс можна вважати первинним документом. Але, якщо врахувати той факт, що йдеться про імпорт товару (сам процес розмитнення), то, маючи тільки інвойс, частина інформації буде недоступною. Наприклад, у нас буде відсутня дата надходження товару, адже дата інвойсу здебільшого раніше терміну вантажно-митної декларації (далі — ВМД), у результаті чого, невідомо який саме курс валют НБУ застосовувати, що унеможливить визначення фактичної вартості товару, а також розмір митних платежів та ПДВ. Виходячи з цього, для оприбуткування товару недостатньо лише одного інвойсу.

Водночас, у листі Міністерства фінансів України від 23.01.2013 № 31-08410-07-16/2073 зазначено, що митна декларація є первинним документом. Крім того, ВМД зараховується до первинних документів, на яких базується бухгалтерський облік зовнішньоекономічних операцій.

Отже, для оприбуткування імпортованого товару слід застосовувати інформацію, наведену у ВМД.

Наші новини

Факти а не вигадані історії

Всі новини
Найпоширеніші способи захисту боржників у справах про виконання арбітражних рішень – ілюстрація до статті

Міжнародний комерційний арбітраж давно став одним із основних механізмів вирішення транскордонних комерційних спорів. Після винесення рішення наступним етапом стає його примусове виконання. Саме на цій стадії нерідко виникають заперечення з боку боржника, який намагається не допустити або відтермінувати виконання іноземних арбітражних рішень. Законодавство більшості держав не передбачає можливості повторного розгляду спору по суті, однак допускає…

Читати далі
Виняток публічного порядку: коли суд може відмовити у виконанні – ілюстрація до статті

Міжнародний комерційний арбітраж залишається одним із ключових способів вирішення спорів між компаніями з різних держав. Водночас саме виконання іноземних арбітражних рішень часто стає найскладнішим етапом усього процесу. Навіть якщо арбітраж завершився на користь кредитора, національний суд може відмовити у визнанні та виконанні рішення. Однією з найвідоміших підстав є виняток публічного порядку. Його застосування передбачене Нью-Йоркською…

Читати далі
Таймлайн виконання: від арбітражного рішення до фактичного стягнення активів – ілюстрація до статті

Міжнародний комерційний арбітраж давно став одним із базових механізмів вирішення спорів між компаніями з різних юрисдикцій. Водночас саме отримання рішення арбітражного трибуналу рідко є фінальною точкою спору. Для кредитора ключовим питанням залишається не перемога в процесі, а реальне повернення коштів або отримання майна боржника. На практиці виконання іноземних арбітражних рішень нерідко займає більше часу, ніж…

Читати далі
Покроковий гід щодо виконання рішень відповідно до Нью-Йоркської конвенції – ілюстрація до статті

Міжнародний комерційний арбітраж залишається одним із основних механізмів вирішення спорів між компаніями з різних держав. Водночас отримання позитивного рішення не означає автоматичного повернення коштів або виконання зобов’язань боржником. На практиці саме виконання іноземних арбітражних рішень визначає реальну ефективність арбітражного розгляду. Базовим міжнародним документом у цій сфері є Нью-Йоркська конвенція 1958 року про визнання та виконання…

Читати далі
Чек-лист для виконання іноземного арбітражного рішення – ілюстрація до статті

Міжнародний комерційний арбітраж давно став одним із основних механізмів вирішення спорів між компаніями з різних держав. Водночас отримання позитивного рішення арбітражного трибуналу не означає автоматичного отримання коштів або виконання зобов’язань боржником. На практиці саме етап примусового стягнення часто виявляється складнішим за сам арбітражний розгляд. Виконання іноземних арбітражних рішень залежить від юрисдикції, структури активів боржника, своєчасності…

Читати далі
Чи можна відшкодувати юридичні витрати під час виконання арбітражного рішення – ілюстрація до статті

Міжнародний комерційний арбітраж давно став одним із основних способів вирішення транскордонних комерційних спорів. Проте навіть після отримання рішення спір не завжди завершується. Виконання іноземних арбітражних рішень часто потребує окремого судового провадження, залучення адвокатів у різних юрисдикціях і додаткових фінансових витрат. Саме тому для кредиторів актуальним залишається питання, чи можна компенсувати юридичні витрати, понесені вже на…

Читати далі
Витрати на виконання рішень міжнародного арбітражу – ілюстрація до статті

Міжнародний комерційний арбітраж є одним із найпоширеніших механізмів вирішення спорів між компаніями з різних держав. Його обирають завдяки незалежності арбітражного розгляду, можливості визначити застосовне право та відносно простій процедурі визнання рішень у більшості країн світу. Проте отримання позитивного рішення ще не означає фактичного повернення коштів або виконання зобов’язань боржником. Виконання іноземних арбітражних рішень часто потребує…

Читати далі
Що варто знати перед початком процедури виконання арбітражного рішення – ілюстрація до статті

Міжнародний комерційний арбітраж є одним із найбільш поширених механізмів вирішення спорів між компаніями з різних країн. Проте отримання рішення на користь кредитора ще не означає фактичного стягнення коштів чи виконання зобов’язань боржником. Саме тому виконання іноземних арбітражних рішень слід розглядати як окремий юридичний процес, який потребує попередньої підготовки. Практика показує, що значна частина труднощів виникає…

Читати далі
Скільки насправді триває міжнародне стягнення боргу – ілюстрація до статті

Міжнародна торгівля неминуче пов’язана з ризиком невиконання фінансових зобов’язань. Навіть наявність договору та позитивного рішення на користь кредитора не означає, що кошти будуть повернуті одразу. Саме тому питання строків міжнародного стягнення боргу залишається одним із найважливіших для бізнесу. Коли між сторонами виникає спір із міжнародним елементом, бізнес часто очікує швидкого повернення коштів після отримання рішення….

Читати далі
Чому стратегія виконання має вирішальне значення в міжнародному арбітражі – ілюстрація до статті

Міжнародний арбітраж давно став одним із основних способів вирішення транскордонних комерційних спорів. Водночас отримання рішення арбітражного трибуналу ще не означає фактичного відновлення порушених прав. На практиці ключове значення має не лише результат розгляду спору, а й подальше виконання іноземних арбітражних рішень у відповідній юрисдикції. Саме з цієї причини міжнародне приватне право визначає процедуру визнання й…

Читати далі
Як підготуватися до виконання арбітражного рішення ще до початку арбітражу – ілюстрація до статті

Міжнародний комерційний арбітраж давно перестав бути лише інструментом вирішення спорів. Для бізнесу він має сенс лише тоді, коли арбітражне рішення реально виконати. Практика показує, що помилки на ранніх етапах, ще до початку провадження, суттєво ускладнюють подальше стягнення. Саме тому питання виконання потрібно закладати в стратегію ще на етапі аналізу договору, контрагента та юрисдикцій. У цьому…

Читати далі
Виконання арбітражних рішень щодо холдингових структур та материнських компаній – ілюстрація до статті

У міжнародній комерційній практиці спори за участю корпоративних груп стають дедалі поширенішими. При цьому міжнародне приватне право відіграє ключову роль під час визначення юрисдикції, відповідальності сторін та порядку захисту прав учасників спору. Окреме значення має виконання іноземних арбітражних рішень, особливо якщо активи боржника розподілені між кількома компаніями в межах однієї холдингової структури. Для бізнесу такі…

Читати далі
Зв'язатися з нами!

Заповніть форму, і наша команда зв'яжиться з вами найближчим часом.