Як поводитися в суді обвинуваченому у кримінальній справі

Судові розгляди у справах кримінального судочинства відбуваються відповідно до дотримання норм процесуального кодексу. Українська держава практикує дозвіл на присутність журналістів та інших сторонніх осіб у залі суду під час ведення судового процесу. Крім того, дозволено використання аудіо- та відеозапису на розгляді кримінальної справи без спеціального дозволу спеціально уповноваженого органу. Практика ведення судового засідання в цьому форматі вважається перспективною. І Україна в цьому плані перебуває попереду інших європейських країн, де заборонено перебування сторонніх на розгляді кримінальних справ.

Наша країна має іншу суттєву проблему – недотримання етики поведінки учасників розглядів. Часто, самі захисники та сторона обвинувачення стають ініціаторами порушення поведінки в залі суду. А звичайні громадяни взагалі не знають, як себе поводити на розгляді кримінальної справи.

Хто може брати участь у кримінальному судочинстві

Учасниками судових розглядів можуть стати:

• юридичні особи та їхні представники;
• особа, яка веде адвокатську діяльність;
• законний представник (у випадках ведення справ щодо малолітніх громадян віком до 14 років, фізичних осіб, які втратили працездатність, а також дітей 14-18 років, бо вони мають часткову цивільну дієздатність).

Представляти захист обвинуваченого в суді не можуть особи, інтереси яких не збігаються з поглядами довірителя. Так, громадяни, які виконують оперативно-розшукові заходи, судді, прокурори не можуть бути законними представниками обвинуваченого. Винятком може бути, якщо учасники ведуть роботу від імені органу, який у справі виступає третьою особою.

Який стереотип поведінки вітається в суді

Дотримання правильних етнічних заходів на судовому засіданні є одним із головних критеріїв тривалості розгляду справи. Отже, як поводитися обвинуваченому:

• бути в залі суду в точно призначений час;
• мати при собі документ, що посвідчує особу;
• відсутність на судовому розгляді слід аргументувати поважною причиною, підкріпити необхідними документами та проханням про перенесення засідання;
• обвинувачений повинен вставати, коли входить і виходить суд;
• рішення суду заслуховується стоячи всіма присутніми;
• прохання, звернення, показання, пояснення до суду виконуються стоячи;
• використання гаджетів та інших засобів, які видають шум, заборонено.

Недотримання простих вимог суду тягне за собою адміністративну відповідальність.

Обвинувачений може давати показання, надавати докази, брати участь у судовому процесі, говорити тільки з дозволу суду. У процесуальному кодексі передбачено кілька форм звернення до судді: «Ваша честь», «Шановний суд».

У залі суду заборонено:

• вести дискусії та вступати в суперечку із суддею;
• ставити запитання учасникам процесу;
• намагатися пояснювати щось судді;
• проявляти емоції (жестикулювати, скрикувати, підвищувати тон, розмовляти);
• перебувати в залі суду в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
• у будівлю не можна приносити заборонені предмети;
• застосовувати ненормативну лексику щодо учасників процесу.

Неетична поведінка відповідача може стати приводом для складання нових позовних вимог.

Процесуальне право відповідача і чому ним не можна зловживати

Усі учасники судового розгляду повинні сумлінно користуватися своїми процесуальними правами. Випадками зловживання вважаються:

• подання клопотання про відхилення судового рішення у випадках, коли воно оскарженню не підлягає;
• подання позовних заяв до відповідача або відповідачів з метою маніпуляції справами, які автоматично розподіляються між суддями;
• складання завідомо необґрунтованого позову;
• маніпуляція позовними вимогами з метою залучення неправдивих звинувачень на бік відповідача;
• затягування справ, умисне створення перешкод іншим учасникам процесу.

Яке покарання призначається за спробу зловживання процесуальними правами

Суд може призначити санкції. До них належать: покладення судових витрат на сторону порушника, застосування заходів процесуального примусу – попередження, штрафні санкції, видалення із зали суду, вилучення доказів, привід.

Як вести розмову в суді

У кримінальному діловодстві відповідач повинен буде пояснити, чи визнає він дії позивача законними, і висловити свою незгоду (згоду) до позовних вимог. Якщо мирної угоди не вдається досягти, суд приступає до розгляду суті спору.

Суть спору відповідач у кримінальній справі викладає письмово та з поясненнями. Суд досліджує всі обставини справи, вислуховує учасників, розглядає надані докази, вивчає поведінку відповідача і позивача. Після вивчення всіх обставин справи суд переходить до судових дебатів. У кримінальних процесах сторона захисту повинна вибудувати грамотну лінію захисту. Якщо під час розгляду з’явилися нові факти у справі, адвокат клопоче про додатковий розгляд справи. Успіх справи залежить від фінальної стадії процесу. Промова представника відповідача може бути не обмежена в часі, головне, щоб було викладено суть справи і надано вагомі докази невинуватості відповідача.

Після закінчення дебатів сторін суд надає право репліки учасникам процесу. Відповідач у кримінальній справі має право репліки, він може висловити останнє слово, висловити згоду або заперечення проти заяв учасників дебатів.

У промові представника відповідача мають бути присутні посилання лише на ті докази, які були надані суду. Виступ адвоката має будуватися на грамотних словах і виразах, з відсутністю мовленнєвих помилок, з акцентом на важливі докази. Жива мова заслуговує на увагу і більше сприймається аудиторією.